Милі очі

Не дивіться милі очі У мою розбиту душу, Я вас палко покохала, Та уже забути мушу. Не всміхайтеся глузливо, Самоцвіти потьмянілі, Та ж колись я в вас втопала! А тепер ви омілілі. Розчиніться, наче зорі, Ви в ранковому серпанку, Я закрию своє серце, Мов розпахнуту фіранку. Як дано - колись забуду, Може, вас, о милі очі. Тож не треба більш ніколи В снах являтися щоночі! Ви вже іншу покохали І живіть собі щасливо, А на мене не дивіться Так журливо, так журливо...