Веселка (ессе)

Сонячний промінчик падає на обличчя І змішуючись зі сльозою утворює калюжу. Калюжа із сліз і сонця не буває чистою, Вона стає схожою на веселку, Переливаючись різними кольорами. У цьому світі кожне протиріччя Породжує красу, хоча зауважу, бувають винятки і часто Замість веселкової калюжі утворюється бруд. На твоїх щоках не буває ні бруду, ні калюж. Ти не любиш сонця, тому там не буде веселки І бруду не буде, бо в тебе не має сліз. Ти не вмієш плакати, Бо убив свої емоції за допомогою виделки. Став великим гурманом не тільки їжі, А й людських тіл і душ. Але свою ти занапастив, Прирікши жити у вічному спокої.