Еротично-революційна

У темній кімнаті нам часу не хватить Поля простирадла і гори твої Ніколи не думав що так люблю мандрувати Ось сонце здійметься і прогонить нас геть У час революцій, не знайду спочинку Душа не змириться зі станом речей Шукаю незнане, ніким не збагненне Що скаче у ранок стрімко мов лань І дух роздіймає колише на хвилях Забудусь можливо куди я ішов Настромлена плоть на диявольських вилах Гримить землетрусом стурбована кров На наших прапорах застиглі обличчя Можливо колись ми згадаєм про них Як ладно і дзвінко рвуть барабани І струшують попіл з наших сердець