Перейти до вмісту

ЛітератураВіршВ експозиції

Happy End'и

Happy End'и
Ти знаєш, я колись читала любовні романи, І часом плакала, дивлячись сумні мелодрами. Годинами дивилася на твої фото, Ти здавався мені рідним. А насправді хто ти? Безтурботний, самовпевнений, красивий, хитрий, Щойно був початок, а тепер вже титри. Ти не дав мені сповна тою любов'ю напитись. Ну коли я встигла так тобою захопитись? Дивилась фільм за фільмом, читала книгу за книгою, Там всюди happy end’и, в мене все покрито кригою. Казав, що будеш завжди гріти мої змерзлі руки. Де ти є тепер? Я замерзаю від розлуки! Ну а ти, напевно, зараз обіймаєш чуже тіло, Тобі весело, мабуть. Та ти знаєш, я прозріла. Обіймай собі і далі оте тіло без душі, А я з часом заспокоюсь, все зливатиму в вірші.
2013 р.

Коментарі