Ти ніколи не побачиш моїх сліз

Ти ніколи не побачиш моїх сліз І не відчуєш той гіркий присмак образи. Ти не почуєш стук подорожніх валіз Та не кидатимеш свої *високі* фрази Ти не поїдеш вдаль за сотні кілометрів І не почнеш питати як пройти Не станеш думати про те,що буде завтра І розійдуться назавжди наші шляхи. Ти не згадаєш строгих рис облич Й не доженеш той холодний трамвай Коли потрібна буду,просто поклич, У відповідь отримаєш:*Навіки прощавай!*