Буває вечір інколи завмирає, час перестає сипатись у своєму годиннику, а сузір'я розчиняються у небі залишаючи по собі лиш якийсь нечіткий схожий на ненароком розмазаний крем, слі…
Пошук: «поле»
Експозиція- Розділ 1. Баланс / «Все, що має початок, має кінець. Світ Оновлений, створений магією, чарами живе і від чарів помирає. Коли закінчується черговий Цикл цивілізації, невідомі сили…
- Похитители сердец. / Крылья. / Моей давней мечтой было ощущение свободы, ощущение того, как ветер, в своем изящном порыве, ласкает мне лицо, а солнечные лучи приятно ослепляют, не…
- Кожний день - ніби поринаючи у сон. Туман. У голові, думках і в мені теж. Так хочеться вирватись з кайданів, створених суспільством, і полетіти. Бо, відчуваю, що задихнусь колись…
- Розділ 1 / «Чудеса і машини можуть все» / Повільно приходячи до тями після нетривалого сну, Бенджамін зрозумів що прокинувся не від монотонного дзвону його будильника. Він повільн…
- Все було не так як завжди. Щось вклинювалось в загальну картину спокою. Щось було не так як завжди і я ніяк не міг зрозуміти що саме. Вам знайоме таке неприємне і водночас дивовиж…
- За що мене ти так караєш, / Чому мене не підпускаєш, / І відійти не дозволяєш, / Бо біля себе лиш тримаєш. / До тебе хочу полетіти, / Туди де спогади і мрії, / Тебе я хочу обійнят…
- Люблю тебе як лебідь воду, / Люблю тебе як пташка ліс, / Очі твої такі холодні, / І у душі лиш повні сліз. / Ти дощ якого я чекаю, / Ти сонце що сердечко обпікає, / Ти є отрута що…
- Так боляче, що й слова не скажу. / Знову одна по вулицях йду. не спішу. / На годинник тільки впала десята година / Та я вже тінь, просто псевдо людина. / Цей біль спалив мене всю,…
самотність
chaaay 3 2 - десь глибоко всередині тебе / де на дні твого моря не помітно слідів інших / тіл / тобі вдається відшукати ниточку / з чорного срібла / яка тонкою звивистою спіраллю веде до скрин…
- Не меняйтесь.....это важно, / все расставте по местам... / скрасьте жизнь свою отважно, / прогоните в поле мрак. / не забудьте жить по полной, / и не важно что, да как.... / Прост…
- Вона йшла тихо. Руки були зв’язані так туго, що утворилися рани з якої сочилася її багряна кров. Мотузку тримав вершник на вороному коні. Позаду їхав ще однин на білому. Шлях прол…
- Дорога мов змія, повзла через хвойний ліс, який простягався на сотні миль. Стомлене сонце ховалося за верхівки дерев, лиш поодинокі промені світла пробивались через густу хвою й п…
- Життя моє дивне, неначе наснилось, / Чого ти так швидко під гору скотилось? / А думи і мрії над полем зависли. / Чого ж мені серця до болю не стисли? / Щоб жив і не п’явся, усього…
- Всем сердцем любить до последнего вздоха, / Всем сердцем впуская в душе огонек, / И в горе и счастье, в любую погоду, / Беречь свой очаг, на двоих уголок. / Всем сердцем любить до…
Всем сердцем
Mila 2 1 - О мысли где же вы, в творении полета? / А может вы витаете глубоко? / Какие вы в тех красках есть высокие? / О мысли по дороге вы далекой? / А может вы сотворите созвездие, / Кото…
- Наступила знов ця осіння / депресія. Огорнув вересневий / смуток,по радіо синоптики говорили, / що буде тепло та знову збрехали / і я знову руки грітиму у кишенях / і носитиму теп…
- Шум затих, а сцена світлом сяє, / В залі темно. Сходинки круті. / І ніхто ніколи не вгадає, / Що йому судилося в житті. / Підступа все ближче темінь зали. / Важко грати (Господи,…
- Знаєте, буває в горах туман як туман, а є якєс таке нешєстє, шо може посеред білої днинки мряка така упасти, шо не видно куди ступати, то часто людина і заблудитиси може. А є такі…
- Робочий день добігав кінця…Я з нетерпінням поглядав на годинник, щоб швидше покинути цей задушливий кабінет, змінивши його на приємний осінній простір. Погода навіювала легкий сум…
- сонце у небі горіло, / підпалило наші життя. / коли за вікном було літо / ми жили в своїх почуттях. / холодні ріки і чутно сміху, / незламна посмішка, безсонні ночі. / хапало дух,…
- О, мій срібногривий друже, / Скільки під нами палала земля, / Скільки верст ми подужа, / Минали чорне рілля. / Не раз попадали в небезпеку, / Немов би ішли під укіс / Князів зустр…
- "...договор, скрепивший нас, Навеки нерушим..." (Роберт Бернс.) / Розправити крила, полетіти / В піднебесну сокільцем. / Залітати у твої палкі обійми / Кожен раз, день за днем. /…
- Однажды вечером (в ту пору, когда одиночество становится таким реальным, что его можно потрогать рукой), я вышла на балкон покурить. Курить не очень хотелось, но мне казалось, что…
