Зустрічати тебе на порозі з волоссям мокрим від снігу, / красти холод у губ ,а рукам дарувати тепло, / я вже знаю тебе наче всоте прочитану книгу, / кава знову скінчилась...значит…
Пошук: «волосся»
Експозиція- Заховай ня у ночі глибоких зіниць / І свого волосся – / Від злих поглядів, наче холодних в‘язниць, / Заки твій ще досі... / Як набридну ті, просто ми скажеш про це. / Не лукав, не…
- Коли вона була зимою, / Він був снігом. / Казав: «Так добре із тобою – / Біло-біло…» / На тих розгорнутих сувоях / Ніжне тіло, / Мов оксамитом, наче в зорях – / Пломеніло… / Коли…
- Поезію вітром шепочу в її волоссі, / Що кольору свіжозвареного какао. / Вриваюся іноді так я до неї в гості. / Але мені завжди мало її, так мало… / Поезію ночі читаю в її зіницях,…
- Передмова / – Крихта магії є у кожному з нас. Ти можеш не вірити у це, але від цього правда не зміниться. Я знаю – ти ніколи не користувалась нею, ніколи навіть не відчувала її в…
- Розділ 1 / «Чудеса і машини можуть все» / Повільно приходячи до тями після нетривалого сну, Бенджамін зрозумів що прокинувся не від монотонного дзвону його будильника. Він повільн…
- Крила синиці соромливим танком тріпотіли в пальцях вітру, коли мить до світанку запалила вогнище кольорів над небосхилом. Язики сонячного світла віщували погожий ранок, що мав нар…
- Розділ 1. Баланс / «Все, що має початок, має кінець. Світ Оновлений, створений магією, чарами живе і від чарів помирає. Коли закінчується черговий Цикл цивілізації, невідомі сили…
- Я довго хотіла посміхатися таким диким пекельним усміхом, але твоя прохолода має звичку змішуватися з іржею. Я звісила ноги над чужим небом, але, скажеш ти, небо для всіх одне. Та…
- Застереження: людям без почуття гумору та без широкої уяви та фантазії не рекомендовано для читання. / Про Кондратікова 1 / 14 грудня, якогось там року, у красивому місті Львові н…
- - Картопля трохи недосолена, - вона підсунула до його прозорої тарілки з прозорим пюре і відбивною сільничку. – Антиматеріум, - і крізь сільничку стало видно фотошпалери. / - Коха…
Антиматеріум
Victoria 8 10 - Планета Курган прокидалась під хлюпіт сонячних струмків, котрі лилися із келиху небесного світила. Тіні відступали у схованки, ніби боялись обпалити свої щупальці. Дивились, як бу…
- ...Кроки лунали все ближче і ближче. Голоси не долинали. Було темно, зовсім темно. Не було видно навіть пальців. Де вона? І як вона тут опинилася? Стало душно, ніби це була дуже м…
- Ранкове сонце вже пробивалося крізь шпаринки жалюзі у знайому кімнату. З лівого боку велика шафа-купе на якій висить безліч різних речей, під вікном робочий стіл з напівкруглим ст…
- Дивовижно, як один погляд може змінити усе твоє життя. Випадковий порух головою. Мимовільний рух шиї вліво. У потрібну мить підняті повіки. / Десятки, сотні, тисячі, мільйони мале…
- «FL» / Flawless — бездоганний. / Року Божого тисяча шістсот сорок четвертого в руках кардинала голубим полум’ям палахкотів діамант. Стільки фасет ще ніхто в цілому світі не здобув…
- Не люблю коли ранок починається з холодної підлоги. Або з діалогу. З будь-якого. Навіть, якщо це мій ліпший друг з холодним пивом і сушеними карасями. Але я знала, що це саме Кост…
- Від неї пахне мандаринами та щастям, / Душа в неї покрита, медом з тепла та ласки, / Вона рідко ним пригощає і чекає в житті на казку, / В неї холодний матовий погляд, / вона ним…
- Взувшись у немодне взуття, я відчинив двері хати, вийшов на двір. Минаючи браму, я помітив свою тінь. Вона була така беззахисна, дивна та самотня, і в той же час вічна та безмертн…
- ¬– Ти де знову був? – питає вона, голос у неї хриплий, майже чоловічий, напевне вона знову плакала, ну і чорт з нею. Віктор мовчки роздягається. Вішає пальто на вішак. Він стомлен…
- Калюжі під ногами весело хлюпають. Здається, що навіть краплі дощу падають під музику. У його очах світ навколо танцює разом з ним під улюблені ритми. Парасольки над людьми крутят…
- Громадянський інцестобалізм / Курдуплізм оживає в землі соціальних очікувань / У сухому єстві так сухо як в деці / струни притулені в тремтінні приталені / Похмурий хмур захмарив…
- Аня вийшла з маршрутки. В руках – спортивна сумка, на плечах – темно-синій наплічник. Перед очима – вокзал. Як же ж довго вона чекала цієї поїздки! / На пероні стояти спокійно про…
- З двору фабрики вийшов пізнього вечора, коли охоронець готувався закривати ворота. / - Доброї ночі! – Промамляв беззубим ротом вартовий. / - Доброї. – Відрубав чоловік, проходячи…
