Коли зрозумієш, що пазли законів цивілізації, / це лише ситуації, / технічні ідеї, / а не філософська мозаїка ідеалу. / І комісії з моральності не сприяють досконалості / лише обм…
Пошук: «поле»
Експозиція- Повернувшись додому Леся вже встигла пожарити з овочами, куплену по дорозі додому, рибу, випрасувати Макарові сорочку на завтра, а чоловіка все не було. Він не так часто затримува…
- Повільно порахуй до семи... / Полетіли до зір, тисни на газ! / Заплющ очі, розслабся, лети! / Холодний цілунок. Забутий екстаз. / Ти без мене хотів, я без тебе ніяк. / Хай дзвенят…
- Бетонні блоки приховують від тебе дорогу, яка самотньо лягла спати посеред поля. Навкруги лиш тиша, розбавлена шумом вітру. Збирається на дощ, та хмари ще повністю не закутали неб…
- Мені потрібна жінка – жінка до кінчиків пальців та коренів волосся, жінка до червоного лаку на нігтях й фруктового "Тік-таку", до дивного тату внизу живота й топових італійських ж…
- Мій милий, мій коханий Львів, / Дозволь тобі признатися в коханні, / Якби я міг, то зараз б полетів, / У твою суть, назажди, без прощання. / Я би з тобою говорив про все, / Про чо…
- …Аж головой упали на колени, / Так надо мной тогда смеялись Вы. / Пишу (конечно, хуже, чем Есенин), / Хвалю, что Вы практичны и трезвы. / Что «Трезвость – норма жизни!» нам извест…
- Я не вдягаю вишиту сорочку, / Але у мене вишита душа, / Можливо, я і безтолкова дочка, / Але я воїн вільного коша. / Моя відвага – найгостріша шабля. / Я свою волю не віддам чорта…
- Вже стихло місто, ходять лиш останні трамваї, / А ти дивишся у стелю, тебе накриває, / Тебе з’їдає зсередини той жахливий момент, / Коли все стихло, коли мрії всі розбилися вщент.…
- Моє місто заснуло під снігом, / На безлюдних і замерзлих вулицях, / Я гуляв, а він йшов за мною безслідно, / Білими сніжинками, що до обличчя туляться. / Так спокійно дихалось, бе…
- Батьки їй дали святе ім´я: боже ім´я для Божої дитини – Серафима. Вони довго не могли мати дітей - більше десятка років спроб та суцільні невдачі…. Й тільки коли впали у відчай, Г…
- Пролітали хмари. Над полем налитої соком хлібів пшениці. Вони кидали сої безформенні тіні вниз, не повертаючи зору до того, що відбувалося навкруги, не звертаючи уваги на собі под…
Вірш
Yaro_Mantyka 6 1 - Буває вечір інколи завмирає, час перестає сипатись у своєму годиннику, а сузір'я розчиняються у небі залишаючи по собі лиш якийсь нечіткий схожий на ненароком розмазаний крем, слі…
- Розділ 1. Баланс / «Все, що має початок, має кінець. Світ Оновлений, створений магією, чарами живе і від чарів помирає. Коли закінчується черговий Цикл цивілізації, невідомі сили…
- Похитители сердец. / Крылья. / Моей давней мечтой было ощущение свободы, ощущение того, как ветер, в своем изящном порыве, ласкает мне лицо, а солнечные лучи приятно ослепляют, не…
- Кожний день - ніби поринаючи у сон. Туман. У голові, думках і в мені теж. Так хочеться вирватись з кайданів, створених суспільством, і полетіти. Бо, відчуваю, що задихнусь колись…
- Розділ 1 / «Чудеса і машини можуть все» / Повільно приходячи до тями після нетривалого сну, Бенджамін зрозумів що прокинувся не від монотонного дзвону його будильника. Він повільн…
- Все було не так як завжди. Щось вклинювалось в загальну картину спокою. Щось було не так як завжди і я ніяк не міг зрозуміти що саме. Вам знайоме таке неприємне і водночас дивовиж…
- За що мене ти так караєш, / Чому мене не підпускаєш, / І відійти не дозволяєш, / Бо біля себе лиш тримаєш. / До тебе хочу полетіти, / Туди де спогади і мрії, / Тебе я хочу обійнят…
- Люблю тебе як лебідь воду, / Люблю тебе як пташка ліс, / Очі твої такі холодні, / І у душі лиш повні сліз. / Ти дощ якого я чекаю, / Ти сонце що сердечко обпікає, / Ти є отрута що…
- Так боляче, що й слова не скажу. / Знову одна по вулицях йду. не спішу. / На годинник тільки впала десята година / Та я вже тінь, просто псевдо людина. / Цей біль спалив мене всю,…
самотність
chaaay 3 2 - десь глибоко всередині тебе / де на дні твого моря не помітно слідів інших / тіл / тобі вдається відшукати ниточку / з чорного срібла / яка тонкою звивистою спіраллю веде до скрин…
- Не меняйтесь.....это важно, / все расставте по местам... / скрасьте жизнь свою отважно, / прогоните в поле мрак. / не забудьте жить по полной, / и не важно что, да как.... / Прост…
- Вона йшла тихо. Руки були зв’язані так туго, що утворилися рани з якої сочилася її багряна кров. Мотузку тримав вершник на вороному коні. Позаду їхав ще однин на білому. Шлях прол…
