наш світ поділений на ляльо́к і ляльководів, / люди криють душі під останні крики моди. / а могли б порвати ни́тки, все складалось би інакше, / якби простоту вмикали і знімали мас…
Роботи
Експозиція- Твоя душа, немов бездонна амфора, / А каяття – фальшиві самоцвіти. / У наших діалогах лиш метафори, / Ремарки протиріччя – непомітні. / Твої слова – барвистий рій метеликів, / Уве…
- Я більше не буду читати небесні романи, / Де наші сузір’я повік не зіллються в одне. / Я стану натхненням приречених і не коханих, / Словами поем із печальними частками «не»… / Пр…
- Мольфаре, наближається гроза… / Серед зими дощем вагітні хмари. / Трикапки затремтіли у сльозах / І темно стало від облудних марень. / Веде мене язичниця-любов / Дорогою із гір –…
- Багато питань, та немає кому їх задати. / А дерево часу корінням у небо вросло. / Даремні слова, як обгортки пусті та зім’яті, / В музеї омани лежать під запиленим склом. / Посипа…
- Мені би розставити зорі бажань по-новому, / Небесний туман повернути, як русло ріки. / Мені б зачерпнути із дзеркала снів невагомість, / І часом зітерти вкарбовані в серце рядки.…
- Дзвінок / Як то кажуть в нас на районі « Або ти йдеш вперед, або ти просто стоїш на місці». Такі дебільні фразочки можна було почути скрізь: то біля ставка, де гуляли обдерті поко…
- Зачем я разрушаю свое счастье / Иду с миром чтобы воевать / Хочу быть добрым, но являюсь пидарасом / Тебе же, милая моя не знать / И с криками "да все будет хорошо" / И вокруг все…
- Я знов закохалась у вітер. Бо він – невловимий. / Палкий Казанова, володар любовних штормів. / Розбились на вірші мої кораблі-пілігрими. / До грішного раю прокладено зоряний міст.…
- Низький уклін, шановні ветерани! / Вклоняємось від щирої душі. / Так, спогади не гоять ваші рани / І чути ніби гуркіт від гармат у тиші. / Ми вдячні вам за наше чисте небо, / За в…
- Виблискують краплиночки дощу / На жовтому й зеленому листочку / Це барвами осінніх кольорів / Вдяглась берізка в золоту сорочку. / Ще сонце гріє лагідним теплом / Та хмари все одн…
- Така прекрасна й мила / Прийшла вона до нас, / Розкрила свої крила- / Прийшов вже її час. / Дарує нам цю зелень / І квітів рясний цвіт, / Рядном широким стелить / На весь чудовий…
- Інколи, світ може існувати у просторі семи літер. Інколи, у числах від одного до дев’яти. / Невідомий. / Нині ранок розпочався із чаю. Кава зрадила чорними гіркими сльозами. А мал…
- Ось це поет! Ось це душа народу! / І хоч пройшли уже віки, / Та в пам’яті вічного роду / Не згасли ще його зірки / Он ті, що сходяться над вами, / Коли відкриєте «Кобзар», / Захоп…
- Слухаю дощ, / Слухаю… тихо… / Слухаю шепіт трави / Тихо навколо / Ні звуку, ні крику / Навіть і пташки сумні / Слухаю вулицю… / Слухаю… шумно… / Слухаю гомін людей / Шумно усюди /…
- прокинулась раптом у по́ру досвітню, / ніби крізь мене пройшов сильний струм. / пішла, щоб подихати свіжим повітрям, / вернулася з димом і тоннами дум. / хочеться просто сидіти й…
***
Amster_Dama 3 1 - Людина, що живе в тобі, що дихає з тобою одним повітрям, / що чує стишені голоси, що ніколи не бачить світла, / стає бліда і, зрештою, малопомітна / і чекає нового життя. / Людина…
- ми особисто не знайомі, та я знаю її добре, / не раз спостерігала, як курила там, за рогом. / я чула, що полює тільки на серця хоробрі, / тепер ось зупинилась перед моїм порогом.…
- Я жив в епоху поліетилену, / Пластмаси, інтернету і hi-tech. / Машин,трамваїв, метрополітену, / Додатків, vitaмінів і аптек. / Заводів, фабрик, мегакорпорацій, / Лисиць, вовків,…
- Дерева гудуть по-бджолиному, / За вітром зсипається цвіт. / Коли я ще була дитиною, / Могла розуміти їх. / Вони гомоніли стишено / Про сотні старих речей, / Що зникли і що залишил…
- Вона твоя вся- від скронь до піднебесся.. / Тебе дратує, та й ій це вспупереч. / Тебе накриє сонцем всім й волоссям, / Зомліє тілом...І знову так незвично десь... / Ти мов торнадо…
- Вечірнє сонце пахне втраченими надіями і парним молоком, / що стікає підборіддям, локочучи шию, / що залишає ледь помітні сліди, які ти так любиш злизувати язиком, / відчуваючи до…
- і та, що була безлика, стане твоєю першою / річкою серед пустелі, світлом поміж деревами. / Стане першою жінкою, яка, зрештою, / розіб'ється на шматки, стане до битви з левами, /…
ВОНА
Iren_Konst 2 2 - Нам не страшні бордюри і пороги, / Нам гаряче в холодну заметіль. / Нам не потрібні довгі монологи, / Наш розум не затьмарить дикий хміль. / Лихі вітри нас не зметуть з дороги, /…
