Останній друг. / Він прийшов нізвідки, здавалося просто виник з повітря, отака собі маленька пухнаста хмаринка заблукала і прибилася до мого підвіконня. Довга біла шерсть і зелені…
Пошук: «обличчя»
Експозиція- Моє місто заснуло під снігом, / На безлюдних і замерзлих вулицях, / Я гуляв, а він йшов за мною безслідно, / Білими сніжинками, що до обличчя туляться. / Так спокійно дихалось, бе…
- Сонячне світло засліплює мої очі – я примружуюсь. Віє прохолодою. Ще кілька годин спека не даватиме про себе знати. / Восьма ранку… Усі інші діти мабуть іще сплять. Мої ноги звиса…
- тобі було років під 40 коли ми вперше зустрілись / ти не нележав до жодної важливої ланки суспільства / в очах простежувалась печаль але все змінювалось / коли ти споглядав оголен…
- Вона йшла тихо. Руки були зв’язані так туго, що утворилися рани з якої сочилася її багряна кров. Мотузку тримав вершник на вороному коні. Позаду їхав ще однин на білому. Шлях прол…
- Дорога мов змія, повзла через хвойний ліс, який простягався на сотні миль. Стомлене сонце ховалося за верхівки дерев, лиш поодинокі промені світла пробивались через густу хвою й п…
- Щербатий місяць холодними вустами цілував чорні мов, смола вуста ночі, пестив срібними пальцями збуджену наготу тіла. Сін колихав Гекату на легких хмарах, зітканих з любові і печа…
- Одного вечора розстеляючи ліжко, ти пригадуватимеш всі події які відбувались з тобою на протязі всього дня, тижня,місяця. / Пригадавши приємні моменти, ти посміхнешся сам до себе.…
- Настав вечір. Цей день їм трьом запам’ятався назавжди. Це були два чоловіка і один лев. Вони йшли, розмовляли, сміялись. Лев розказував їм, як він народився.Вони вийшли на галявин…
- Взувшись у немодне взуття, я відчинив двері хати, вийшов на двір. Минаючи браму, я помітив свою тінь. Вона була така беззахисна, дивна та самотня, і в той же час вічна та безмертн…
- Усі помирають: хтось рано, хтось пізно... / Хтось спокою просить, а хтось каяття... / На сонце дивитись крізь місячну призму / Й в думках на кінець вибирати життя. / Усі час від ч…
- І / Чому ти прийшла саме цієї ночі / Безмежно далекої від зірок? / Сидиш та пильно дивишся в очі, / Бажаєш лишитись, знов почати виток / Ти неймовірна в нічному сяйві, / З тобою я…
- Сезон дощів, плодів утворення вінець, / Та сонце - його друг, як нерозлийвода, / Домовились благословити врожаю гаманець, / Солому на дахах прикрасити лозою, / Зігнути яблунь гілк…
- Спекотно від думок. / Молочне світло поглинає простір. / Тихо. Німота. Без слів і поки що паперу та чорнил. / Повітря тремтить в передчутті бурі. / Нейрони, кривим танком закручую…
- Я дуже довго не могла звикнути до його сміху. Сміючись Оскар скидався на людину, що занадто довго була під водою і нарешті випірнула на поверхню. Здавалось, що він задихається, ха…
- Щоб не принесла мені дорога , / Я пам’ятатиму твоє обличчя . / Якби була лише змога / Вивчив би усі наріччя . / Навіть ангельські / Щоб розповісти / Про очі твої архангельські / І…
- Гра...Ех, як жаль, що це лише гра. / Чому? Чому переслідує мене вона / Щодня і щоночі, куди не глянь? / Можливо, це наслідок моїх діянь. / Всі навкруги такі брехливі, / Слова ж їх…
Гра
Black_Moon 3 2 - Від дощів проливних зіржавіло осіннє листя / Що так немічно й тихо спустилось у твоі долоні / Що так сумно і дико припало на стомлені скроні / Що в повітрі від вітру на думці тобі…
- За грошима, за вашими статками / Є обличчя дітей, їх тисячі. / В них у спадку лише по-батькові, / Їхні мами не сплять до півночі. / У дітей долі посмуговані, / І у дні коли труни…
- Я бачила це все не раз, не два, / Коли мої сімнадцять диких років / Летіли між портрети-дзеркала, / Вона робила тихі певні кроки. / В очах її, що втратили вогні, / Іскрився сміх,…
- Бо хто ти для мене? / Сторонній. / Безумний витвір злої Афродити. / Ти не хотів балаканини й шуму, / І я змовчу. / І це мовчання більше не порушу, / Словами, що мідяками сипались…
- Ми з тобою єдині у цілому світі, / Ми з тобою удвох, ми найкращі й найгірші. / Наші життя з тобою прожиті. / І я можу писати, про тебе лиш вірші. / У дитячий садочок, ходили разом…
- Присвячується: / Ти стояла майже біля безодні. Ти хотіла стрибнути, але я тобі не дав цього зробити. Від тоді у нас народилася донька. Яку ми кохаєм так сильно, як тільки може доз…
- Безпечнішим є поцілунок / Від вуст, у теплі яких менше «Іуди»… / Та прихисток чи порятунок, / В обіймах, обличчя поклавши на груди, / Шукає людина… А люди, / Не всі, та багато, не…
