Вірш
Прекрасний спів, повільний спад,
Усе пливе чи мчить щодуху
І мрію я про зорепад.
Можливо, падали б не зорі,
А просто сміху зорепад.
Чи в небі бачити прозорі
Ритмічні рухи янголят.
Живе. В краплинах лист зелений
І вітер скидує росу,
І капелька впаде на мене,
Її додому я несу.
Усе. І так чудово знати,
Що не зупиниться життя,
Але для цього треба мати
Гумористичне почуття.
Snt.N.
8
3
18
Поезія | Версія для читання 12 лют 2011 о 03:29
Показати всі коментарі (4)
Allochka
Критика
Похвально, що Ви закликаєте сприймати життя з гумором. Сьогодні, у цей нелегкий в усіх співвідношеннях час, це єдиний шлях сприйняття життя, щоб остаточно не зневіритись у ньому. Ваш вірш звучить оптимістично, і це радує. Добре, що Ви вчите читача радіти навіть "найдрібнішим" моментам життя
Подібні роботи
