Ти - зима

Зима,дивакувато сипле з неба,
а я сиджу,біля великого вікна.
Далекий стукіт,лине з мого серця
й одинадцять днів,уже майже сплива!
А я сиджу й читаю вже не вперше,
твої листи, що з снігом принесла
оця пора, що зветься не інакше
моя кохана,довгождана ця зима.
Я так чекав, побачити в двадцяте
білим хутром огорнуті ліси,
та не чекав,на це двадцяте
в душі позбутись самоти!
Я не чекав,та ти прийшла до мене,
і мовчки стала замість пустоти!
Я не чекав,відкритись лиш для тебе
Ти сум душі заставила піти!
Тепер молю,прийди скоріш по мене
Без тебе я,втомився далі йти!
Як Кая,пригорни скоріш до себе
і серце в лід моє перетвори!


(c) Андрій Петльований
AngelofHope
AngelofHope
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 04 січ 2013 о 09:07
мітки: вірш, поезія
She
Красиво
17 січ 2013 о 06:37
She, дякую)
приємно чути)
17 січ 2013 о 06:38
Анонім Критика
Відчутно, що ліричний герой щиро закоханий у "зиму", його переповнює очікування її. Гарно, що так правдиво зображено почуття. Ліричний герой готовий на все, навіть стати льодом заради своєї обраниці-"зими". Але зверніть увагу на пунктуацію, розділові знаки є там, де їх не повинно бути, очевидно Ви поставили їх на інтуїтивному рівні
07 гру 2015 о 15:25
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024