Чути плач України

І заплакала мати, що немає вже хати,
І заплакала дочка, що немає садочка,
І заплакав синочок, що вже висох струмочок,
І заплакало серце, – сліз аж цеберце,
І заплакало сонце, що немає віконця,
Що немає хатини. Чути плач України.

1995 рік (написано в 14 років)

Nega

Інші роботи

Поезія | Версія для читання 28 лип 2015 о 07:41

мітки: поезія, вірш, емоції, почуття, війна

Allochka Критика

Написано щиро, на дитячих емоціях і переживаннях. Але тема, порушена у творі, цілком "доросла". Відчувається щире переживання за долю країни, що плаче. Показано трагедію людини у час війни.

27 вер 2016 о 20:23