вікна

моя шкаралупа занадто тісна вже для спо́кою. просто
не люблю розчинених навстіж дверей, тільки вікна.
вдихала на повні і зводила погляд угору. там – космос.
асфальт же внизу – наче чорна негріюча зірка.

а зранку я випила каву і ніби вже вкотре воскресла.
лишилась позаду та тиша, що боляче билась об скроні.
завідувач світом мені новий день вже накреслив.
недо́спана ніч на очах лиш відбилась червоним.
2015
Amster_Dama
Amster_Dama
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 16 жов 2015 о 23:47
Ще немає жодного коментаря
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024