вікна

моя шкаралупа занадто тісна вже для спо́кою. просто не люблю розчинених навстіж дверей, тільки вікна. вдихала на повні і зводила погляд угору. там – космос. асфальт же внизу – наче чорна негріюча зірка. а зранку я випила каву і ніби вже вкотре воскресла. лишилась позаду та тиша, що боляче билась об скроні. завідувач світом мені новий день вже накреслив. недо́спана ніч на очах лиш відбилась червоним.