Про нас
Журнал
Конкурси
Роботи
Автори
ARTPEDIA
Вхід
➨
Реєстрація
поезія поцілунків
* * *
прочитай по вустах вустами
поезію поцілунків
пізнай оголену істину
причаститися пристрастю
це не згрішити
просто тіло стає душею
і навпаки
Bytkiv
Інші роботи
8
0
18
Поезія
|
Версія для читання
17 січ 2013 о 18:43
мітки
:
вірш
,
поезія
Показати всі коментарі
(11)
Приховати коментарі
Oleh
Bytkiv
,
18 січ 2013 о 07:11
1
Uliana
Нічого собі
...тіло стає душею
і навпаки... - це супер-визначення для пристрасті!
27 лют 2013 о 07:11
1
Bytkiv
Uliana
, Спасибі сестричко!
03 бер 2013 о 06:44
Подібні роботи
Життя як на долоні… (спасибі…)
Нас слухала ніч розвісивши вуха,
їй як і мені було цікаво…
твої очі і слова заснути
не давали,
та й не хотілося…
Життя як на долоні… крок за кроком,
всі радощі й образи,
мої ламані і кинуті на вітер
6
NeboCry
Поезія
навіщо. ну?
Твоєю смертю притолочена трава,
Бруньки роси змордовані назавше,
Навіщо, тілом незугарна та стара –
Сконала ти й притлумила траву?!
5
swinomatka
Поезія
***
На засніжених схилах Тібету,
Де народжена Матір Світу
Не вмирають від діабету,
Не лякаються динаміту.
Кожен прагне знайти свободу,
Опинившись в кінці тунелю.
Де знайти чудодійну воду,
Щоб омити суху пустелю?!
© Andriy
5
Antologic
Поезія
Зоряно і вітряно
Зоряно. Вітряно. Синьо.
Виють на місяць простори.
Когось чекають сильно,
А він не прийде ніколи.
Бозово*. Вітряно нині.
Запах заповнює світ.
Хтось зачинає сина.
Хтось закриває гріб.
Зоряно. Вітряно. Туга.
Майнула хво
4
1
Victoria
Поезія
Ніжність
Так тихо ще ніколи не звучало твоє ім'я,
таким прозорим ще ніколи не було повітря у нашому місті,
як тоді, коли ми рятували груди від колотих ран
і зігрівали долоні у позаминулому листі.
Вода підіймає нас, вода нас несе
7
3
Iren_Konst
Поезія
Ми так звикли прикидатись незрячими,
Щоби душі свої, хоч якось заспокоїти,
Свою слабість вкривати грубими масками,
Чужими такими, зовсім не своїми.
Ми звикли тікати від справжнього,
Хоч воно так до нас наближене,
Ц
6
Verlen
Поезія
...лапі...
Вечір зорі губить,
Час вже нам прощатись.
"Любить чине любить?"
Не посмів спитатись.
-Тай на, що зізнання,
-Думи невеселі,
Коли скарб Кохання
У твоєму сердці!
Ой ромашки білі -
Найдорожчі квіти,
Там, де ми ходили
5
1
Oleh
Поезія
***
Я не купую лото,
Та хочу мільйон.
Я хочу літати,
Але боюсь висоти.
Я не філософ,
Тому що я не Платон.
Я хочу сховатись,
Але немає куди.
Я не учасник ток-шоу,
Я не талант.
Я не читаю газет-
Там немає новин.
В мене немає гі
8
Antologic
Поезія
Моє щастя
Моє щастя гуляє щоночі дахами
обсипає кожного зустрічного чарівними крихтами ,
для чужих будує чарівні храми ,
а на ранок шукає чого б це випити ...
а на ранок приходить у ліжко й плачеться ,
знов клянеться у примарній
9
1
whim
Поезія
Судомні Співи Співжиття
Як сильне в спожиданні сподівання
Споглядання одягання знемагання
Спочивання споночіння співночівля
Співтомління співзлягання засинання
Спотовстінням прокидання одягання співпрощання
Сполюбіння співрутини со
6
swinomatka
Поезія
нема
Стояти позаду твоїх очей
Любити те, чого вже нема
Сховатись подалі від людей
Повірити в те, що я сама
Осінь забере весь біль і страх
Чекання чогось - забрала ніч
Моя віра розбилась об твій літак
Летіла у прірву як кол
8
Red_Forest
Поезія
Про нас
Наша команда
Техпідтримка
Країна творчості
JURAMAX
© 2010-2024
Українська
Русский
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map