У Тобі так багато сторін (присвята)
У Тобі заіскрилась плеяда.
А у серці безмежно п`янкім
білий день сяйвом сонця залитий.
Ти такий! Ти такий! Ти - ОДИН!
Не зустріла ще схожих на Тебе
з-поміж витертих в пил хуртовин,
що приходять як всі з Бого-неба.
У Тобі́ так багато промінь
і тепла у долонях - зігрілась.
Цю любов прожила раз в житті -
наче мушля морська я відкрилась.
І нікуди від них не піде́ш -
від "повітря і до́лу морського"...
Хай мене крізь віки не несеш -
я люблю, хоч і різна дорога...
Lina_Bila
2
0
18
Поезія | Версія для читання 09 кві 2013 о 03:34
Allochka
Критика
Вірш-присвята, у якому лірична героїня зізнається у тому, що в її обранцеві є багато сторін, різних сторін, але це ніяким чином не нівелює його неповторність та індивідуальність. Мабуть, усе-таки переважають світлі сторони - "проміння".
Подібні роботи
