Скажений джаз
Крізь коридори вулиць в шаленім ритмі
Лунає скажений джаз.
Його мелодія сумна затягує як нетрі,
Перехожих вводить у екстаз…
Вони сьогодні вкотре прокинулись
Самотні. Ранок звісно не цей…
Поодиноко на роботу вдягнулись -
Гравці своїх щоденних лотерей.
П’ють каву ранкову в кафетеріях,
Задоволення навіть від шоколаду нема.
Новини старі показують у фантазіях,
Потонуть вони самотні у керма.
Вона думає про доходи, відсотки, які ростуть
Доторки його гарячі відчуває на шкірі,
А йому байдуже, що клієнти потоками линуть
За нею скитається у четвертому вимірі.
Де шукати їм відповідь, правду найщирішу-
Колеги, псевдо-друзі, псевдо-поради про:
Знайди собі іншого, знайди собі іншу,
Всі як один, як праведники, сіють добро.
На вулиці випадкові слова, розірвані речення
Підслухані ними у вирі цілоденнім:
Чорна кішка, розлучаться, втрата, зурочення
Знічуються вони у безслів’ї смиреннім.
І тільки вечору в свіжості надвечірній
Розігнати буденну рутину, мов пил.
І тільки вечору по бруківці старовинній
Самотніх вернути до домашніх світил.
Коридорами вулиць, бруківкою спроквола
Він і вона клигають на звуки скаженого джазу,
Як і сім років тому, мелодія їх полонила,
Доводячи до шаленого, інтимного екстазу…
Pechernuk
3
0
18
Поезія | Версія для читання 01 тра 2013 о 03:08
Прохожі-перехожі. Мабуть бруківка "старинною" не буває. Враження від вірша - сумний джаз у мене із скаженним не асоціюється, все інше сподобалось, трошки інша, свіжа манера написання.
1
Allochka
Критика
Непроста форма твору, зате цілком зрозумілий його зміст. Авторові вдалося показати те, як сіра буденність, тобто щоденні справи, шалений ритм життя "затягують" людей, тільки вечір змушує їх повернутись до більш-менш "природного" стану.
Правильно "псевдодрузі", "псевдоспогади".
Правильно "псевдодрузі", "псевдоспогади".
Подібні роботи
