Милі очі

Не дивіться милі очі
У мою розбиту душу,
Я вас палко покохала,
Та уже забути мушу.

Не всміхайтеся глузливо,
Самоцвіти потьмянілі,
Та ж колись я в вас втопала!
А тепер ви омілілі.

Розчиніться, наче зорі,
Ви в ранковому серпанку,
Я закрию своє серце,
Мов розпахнуту фіранку.

Як дано - колись забуду,
Може, вас, о милі очі.
Тож не треба більш ніколи
В снах являтися щоночі!

Ви вже іншу покохали
І живіть собі щасливо,
А на мене не дивіться
Так журливо, так журливо...
alina_golyk
alina_golyk
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 24 лип 2013 о 04:50
Милі очі, звернені до інших, нам уже не світитимуть
23 вер 2015 о 20:14
Анонім Критика
Зображено класичну тему нерозділеного кохання. Її розкрити авторові допомогли очі як важлива деталь людського образу, адже очі- дзеркало душі. Тому, невипадково, саме очі не дають ліричній героїні забути свого обранця, який не відповів взаємністю.
08 гру 2015 о 19:27
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024