Країна творчості JURAMAX
JURAMAX - найбільша творча мережа
талановитих українців у всьому світі.
Інші статті автора
Переглянули 56
Everdreamer
Everdreamer
Everdreamer
Everdreamer
luckiest_guy
luckiest_guy
luckiest_guy
luckiest_guy
Lican
Lican
Lican
Lican
V_Shevchuk
V_Shevchuk
V_Shevchuk
V_Shevchuk
Diana
Diana
0
Стаття
Міфологізм у творчості Ізабели Філіпяк
Міфологізм у творчості І. Філіпяк
Міфологізм у творчості І. Філіпяк.
Роман “Абсолютна амнезія” І. Філіпяк є постмодерним й відповідає критеріям постмодерного твору. Також його розглядають як один із найяскравіших прикладів сучасних феміністичних творів в польській літературі. Як зазначає Кінга Дунін, «ця книга є видом психоаналізу польської культури та жіночої душі. Авторка за допомогою психоаналізу звертається до періоду дитинства, щоб пригадати цілком забуті спогади».
Твір нагадує собою комбінації різних уривків, які між собою слабо поєднуються; підкреслюючи у такий спосіб розірваність дійсності, І. Філіпяк створює альтернативний світ у формі тексту. Під її пером відомі для широкого загалу і, для літературознавців зокрема, сюжети, герої, твори піддаються переосмисленню, пародіюванню, іронізуються. Це єдиний в творчості письменниці твір, в якому вона звертається до міфічних сюжетів, образів та мотивів.
Міфопоетична система твору найчастіше виражається у двох основних варіантах. Перший – це алюзії, ремінісценції, міфологічні елементи чи паралелі , які не є елементами сюжету, а формують у тексті міфопоетичний комплекс. Другий варіант – це наявність у творі міфопоетичної складової, що є для нього і структуротворчою і (будучи наскрізною в тексті чи панівною в певному текстовому фрагменті) може розглядатись як міфопоетичний мотив, сюжет. Міфопоетичні системи такого типу називаються лінійними.
В даному романі реалізуються обидва варіанти, адже, наприклад, міф про Фенікса є елементом сюжету і є наскрізним для твору, міф про Іфігенію окрім цього є структуротворчою складовою. В той же час образи Ахілла, Артеміди чи одісеєвого корабля входять до міфопоетиного комплексу роману й не є структуротворчими.
В міфопоетичній системі твору може домінувати одна легендарно-міфологічна традиція, а можуть поєднуватись різні елементи одної або двох і більше легендарно-міфологічних традицій: наприклад, біблійної та античної, язичницької тощо, причому одна з них також може бути виразно домінуючою. Так сполучаються не лише однотипні, але й різнотипні за рівнем організації міфопоетичні системи.
«Абсолютна амнезія» є твором з комбінованою міфопоетичною системою типу «лінійно-мозаїчна». В ній поєднано різні за походженням легендарно-міфологічні традиції. Письменниця звертається до грецької, римської та язичницької міфології, а також до Біблії. Превалюючими ж залишаються елементи грецької, а в деяких частинах твору – римської міфології. Наскрізними образами є Іфігенія, Фенікс, Агамемнон та Клітемнестра, що належать до грецької міфології. Для однієї з частин твору домінуючим став образ Парки, що походить з римської міфології. Щодо біблійних мотивів, то наскрізним для роману став образ Непорочної, Адама, мотив янгола, загробного життя, Раю. В одній із частин твору яскраво представлений легендарно-фантастичний образ дракона. Наскрізною для всього роману є міфема вогню як символу переродження, очищення та нового життя, а також танцю, яку розуміємо як символічне вираження перемоги (танець Агамемнона на згарищі після жертвоприношення Іфігенії) чи ритуал, що супроводжує важливу подію в житті героя, завершення важливого періоду в житті тощо (танець Антоні з дрежиною навколо багаття, в якому згаряла гітара, а отже, він покінчив із своїм минулим).
Часто письменниця поєднує античні та біблійні мотиви або ж ставить у деяких частинах твору їх на один щабель, в інших же превалює тільки міф античний. Відповідно, часто разом із образами Іфігенії та Агамемнона функціонує не образ Клітемнестри, а Непорочної, що створює певну дисгармонію.
Міфологізування І. Філіпяк нагадує гру з читачем. Вона вільно поводиться з матеріалом, постійно змінюючи акценти, поєднюючи міф й літературні твори, біблійні матеріали, фантастику, авторську вигадку. В певних частинах твору вона надає перевагу античному чи біблійному міфу над зображенням реального світу, в інших – він служить тільки додатковим елементом в художньому зображенні. Міфи у романі служать для розкриття соціальних проблем, філософських питань, він ускладнює твір та служить для його інтелектуалізації.
Письменниця звертається як до відомих, так і до малопопулярних міфічних образів. Так, скажімо, образи Іфігенії, Фенікса чи Агамемнона досить популярні в літературі чи мистецтві, навідміну від Парки.
Трансформація міфу відбувається двома шляхами. Перший, який побутує під назвою «міф в літературі» за визначенням А. Дорошевича, характеризується схожістю зображуваних у творі ситуацій, подій, героїв із міфологічними відповідниками, а герої гублять свою індивідуальність та стають лише одним із варіантів відомого міфу. У другому випадку письменник будує у своєму творі уявну дійсність не за законами правдоподібності, а за встановленими ним самим правилами, які він вважає законами не тільки художньої правди, а й правди взагалі. Його також називають «літературою в міфі».
Вона створює так звану «літературу в міфі», адже створена дійсність сконструйована за законами, далекими він реальних й поєднює в собі світ снів, загробний світ, світ дитинства, міфологічну, реальну й фантастичну дійсність, літературні твори, щоденник, драматичні сцени; паралельно відбуваються події різних років, причому не завжди можна визначити час дії. Межа поміж елементами художньої дійсності дуже тонка, а часом й зовсім, або майже цілком відсутня.
І. Філіпяк поводяться з міфами досить вільно: змінює (нівелює роль богів в міфі про Іфігенію, Агамемнон сам вимагає у Клітемнестри принести у жертву доньку, Ахілл не виступає героєм твору), скорочує (Парка не має прямого відношення до будь-якої долі людини), поєднує міфологічні концепції (міф про Іфігенію та Фенікса наприкінці твору поєднюються та починають функціонувати як одне ціле).
Пізніше І. Філіпяк створює науково-популярну працю про теорію написання художніх творів «Twórcze pisanie dla młodych kobiet» (2000 р.), в якому не оминає увагою й міф. Письменниця радить шукати натхнення не тільки в щоденному житті, але й снах та міфах. Ці два джерела пов'язані між собою, адже «сни наповнені одвічними символами, що поєднюють їх з міфами» , а міфи допомагають зрозуміти ті сигнали, які ми отримуємо зі снів; вони є допомогою в розумінні власного життя та майбутнього.
Варто для себе зрозуміти міф, що належить не тільки кожному з нас, а загалом всім людям, адже саме в ньому ми можемо отримати відповіді на питання, які нас хвилюють.
Щодо використання міфічних мотивів, І. Філіпяк вважає, що письменник може звертатися до традиційної версії міфу і в такому разі він має не переповідати його зміст, а зобразити події з точки зору героїв, або написати твір, використовуючи міфічні мотиви, однак помістити події в сучасні реалії. В другому випадку звернення до міфу матиме сенс, якщо історія не може опиратися тільки на відносинах героїв без зв'язків з міфологією [19, 83].
Отже, «Абсолютна амнезія» стала єдиним твором в доробку письменниці, в якому вона звернула до міфологічних образів, проте в романі він є надзвичайно важливим. Міф функціонує у творі не ізольовано, а поєднюється із біблійними, легендарними елементами та реальною дійсністю, тому міфопоетична система роману є «лінійно-мозаїчною», тобто комбінованого типу. Окрім того, деякі міфи є структуротворчими елементами. Письменниця активно користується з міфологічних образів та створює так звану «літературу в міфі». Вона вільно послуговується з міфом, скорочуючи, змінючи їх чи поєднює міфічні концепції в одне ціле. Своє ставлення до міфу письменниця висловила у теоретичній праці «Творче писання для молодих дівчат», де відводить йому важливе місце в творчості та житті людини і вважає джерелом, яке може дати відповіді на важливі одвічні питання.
21 січ 2014 о 10:59
Ще немає жодного коментаря
Країна фотографів
Azov sea, Азовське море, море, чайка, птахи, фотографія, фотограф
Azov sea
grechya
grechya
Фотографія
небо, небо, вода, річка, пейзаж, природа, фотограф, фотографія
небо
Bdjola
Bdjola
Фотографія
осінь, Карпати, гори, пейзаж, природа, осінь, осінній пейзаж, фотографія, фотограф
осінь
Bdjola
Bdjola
Фотографія
Країна письменників
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2021