Про нас
Журнал
Конкурси
Роботи
Автори
ARTPEDIA
Вхід
➨
Реєстрація
Пошук
Знайти
Сортування:
по даті
по рейтингу
1
2
>
>>
перейти
Все починається знову.
Весна.
Все починається знову.
Весна.
Ночі морозні, а вдень поцілунки.
Губи торкаються. Тепло і лунко.
Мить замикається в коло.
Це знак.
Вітер розшарпує хмари.
На сніг.
Може, сьогодні остання можливість
Здійснити скажене а
3
Victoria
Поезія
Ми всі втрачаємо колишніх,
Закохуємося частіше у нових.
Життя наповнене бажанням грішним,
І це нормально, ми живі.
Та і сама прекрасно знаєш,
Я не кохаю, значить ти кохаєш.
Завтра «заб'ю» на все, що заважає
І накурюся
luckiest_guy
Поезія
Граєм в байдужість
Ці погляди твої, як стріли з вогнем,
Від дотиків твоїх заплющую очі.
Ти приручаєш мене день за днем,
А я і пручатись не дуже то й хочу.
Кусай мої губи до крику, до болю,
На скромність й мовчання в нас часу немає.
Нехай ус
1
Amster_Dama
Поезія
Недомовленість
Вона так і не змогла сказати йому цих слів. Не тому що була гордою, а просто побоялася стати зайвою і зламати їхню дружбу. Дружба… Так він називав їхні відносини. Невже він дійсно не помічав її закоханого погляду, її сліз
1
vika_kutas
Поезія
Наречена інквізитора
Ідея взята із пісні панк-групи КиШ «Невеста палача»
Завтра старий інквізитор помре. Закохається в холодні поцілунки вічної супутниці його справи. Потоне в її бездонних очах. А далі виграватиме мелодію на флейті небесн
4
Visionary
Поезія
Мені хотілось вилізти на небо
Мені хотілось вилізти на небо,
Щоб краще роздивитись все довкола,
Щоб слухати частіше, що про тебе
Хтось згадує в молитвах і розмовах.
Мені здавалось - більше вже не можна
Тебе вкладати в кожну свою думку.
Та знаєш, ма
4
Amster_Dama
Поезія
Справжній
Він - єдиний, кого я змогла впустити далі за свій поріг.
Не тому, що вимоглива, одинока чи боягузка.
Зайшов на каву, а залишився назавжди. Обсипав поцілунками скроні,
його аромат міцно вчепився кігтями в мою пом'яту блузк
3
Amster_Dama
Поезія
Єва. Розділ 3
Не люблю коли ранок починається з холодної підлоги. Або з діалогу. З будь-якого. Навіть, якщо це мій ліпший друг з холодним пивом і сушеними карасями. Але я знала, що це саме Костя тарабанить в двері. Бо всі нормальні люди
3
Eva_Prus
Поезія
Я- оптиміст
Я оптиміст - я матюкаюсь. Я оптиміст, я вмію капати на нерви і смажити картоплю із золотистою скоринкою. Я ніколи не закриваю двері на замок, я радий будь-кому. Навіть маньяку - можливо він принесе якісь зміни у моє життя і
1
Bergino
Поезія
Вона цілувала мене і поцілунки лягали ті солодко та дивно, незрозуміло, неначе сама Венера розсипала пелюстки лотоса на мої губи або ж то спокушена мною версталка. Може, це читає вірші Сапфо. Невідомо. Не відано. Nevím.
7
Yaro_Mantyka
Поезія
ти
Тепло долонь
і дотики крихкі,
а поцілунки – ніжні,
і хисткі обійми.
Навіщо це усе мені?
Солодка мука
у житті.
Без тебе все було
так просто:
Літати в мріях,
бавитись зірками
і нарікати на твою
відсутність.
А зараз бе
1
katrus1a
Поезія
а час собі сплива…
а знаєш час втікає - залишаючи сліди,
як поцілунки на сторінках життя,
що вицвітають під променями німоти.
одна лише коротка мить і я,
а може й ти,
забудемо оті сліди на чашках чаю,
чи то кави без кофеїну, просто зникнут
Flamus
Поезія
про нього
Люблю його солодкаву усмішку, його алкогольно п'янкі очі, коли він так лагідно стискаэ мою руку у своїй долоні. Коли він усміхаэться весь світ стаэ не таким важливим і доречним, бо поряд він, той хто своэю присутністю зам
2
Homo4ka666
Проза
Одна ніч
П’ять на дванадцяту. Траса Одеса-Київ.
Смуги розмітки схрещуються і пливуть,
Їхав додому, а вийшло в останню путь.
Зустрічна, МАЗ і внутрішній крововилив.
П’ять на дванадцяту. Дуже повільна швидка.
Кажуть їй дихати
3
Victoria
Поезія
Фотографії
Так, тихо, заспокойся… Це ж не ти
Є автором світлин з його душею...
Коліна голі, цигарковий дим,
Бажаю бачить те, що за межею!
Бажаю чути голос і думки,
Сміятися з твоїх дитячих рухів
І досконало знати сторінки
Про твої
10
1
VeBo
Поезія
Про нас
Наша команда
Техпідтримка
Країна творчості
JURAMAX
© 2010-2024
Українська
Русский
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map