Про нас
Журнал
Конкурси
Роботи
Автори
ARTPEDIA
Вхід
➨
Реєстрація
Знову цей момент ніяковіння,
Що сковує всього мене до оніміння,
Я можу так багато знати,
Але потрібних слів мені не підібрати,
Скажи ж хоть щось
Хоча б скупе: "Привіт!"
І надійся, що у неї ширший світ.
Volodjka
Інші роботи
8
0
18
Поезія
|
Версія для читання
16 лют 2013 о 17:14
мітки
:
вірш
,
поезія
Показати всі коментарі
(5)
Приховати коментарі
Volodjka
16 лют 2013 о 19:29
1
monro
22 бер 2013 о 19:09
VeBo
этот неловкий момент, когда излишние эмоции не дают спокойно сказать "Привет"... эсли у тебя такое было, ставь лайк!
07 кві 2013 о 22:51
1
Подібні роботи
Білі короткі кеди
Плаття в горошок,
білі короткі кеди...
Хронічна нестача посмішок
Сьогодні основна потреба.
Люди чомусь знебарвлені,
змотані тенетами буднів,
емоції наче задавлені,
а іноді зовсім відсутні.
Квітів немає на вулицях
4
LollyPhantom
Поезія
Я тут
Я тут вже на мінус сто кроків
Згинаються в протилежному напрямку коліна
Я тут, моє висохло сонце
Всі кажуть одне: Закохалась. Здається здуріла
Лиш розплавлені гільзи кругом
А я гадала, чому стільки к
11
Marami
Поезія
***
Битва, як буря. Захоплює, зносить, ламає.
Землі порізані шрамами блок-постів.
Хтось не прийде – в нього вже ніг немає,
А ти ще іди обпеченим тілом степів.
Битва, як пісня. Акордами падають «Гради».
Прапор орди над чорни
4
Victoria
Поезія
Мрії (Зимова)
Вже давно снігопад
Засипає мій сад
І я знову сиджу в безнадії
Порожніє душа
Тебе поруч нема
Тільки ти в моїх думах і мріях
Тане сніг на очах
Наче наша любов
Я кидаю свій погляд з журбою
Пам’ятаю сл
8
Pit
Поезія
Востаннє
Ой не даруйте мені, прошу, нову душу,
Стара, на жаль не винесла політ,
Та й з серцем попрощатися я мушу,
Його списали з вислугою літ.
Тож вже нема мені на світі місця,
Для мене цілим світом був лиш він.
Коли опаде з моїх к
10
1
alina_golyk
Поезія
Про нас
Наша команда
Техпідтримка
Країна творчості
JURAMAX
© 2010-2024
Українська
Русский
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map