Zum Inhalt springen

LiteraturGedicht

По-новому себе калічу. Я згораю.

По губам стікає кров одвічних мук, А я стомилась жити в хвилях твоїх рук. А я замерзла в жерлі твого вулкану, Довіряти вітрові я більш не стану. Оббила ноги я, і всі коліна, Тобою марила, тобою я хворіла. Об тебе обпалила свої руки, Та не промовила тоді ні звуку. Здаю позиції, тікаю, плачу, Нехай я все сьогодні й втрачу. А потім знову повертаю, По-новому себе калічу. Я згораю.

Kommentare