LiteraturGedicht
аби забувати
так не боліло вже давно
уже давно так не щеміло
ми не повинні розуміти,
що ми творили так невміло.
ми не повинні звучати.
ми не повинні йти разом.
наші дороги - вир стрімчатий,
котрий лиш затихає джазом.
я хочу цей звук відчути,
відчувати його в долонях,
будь які звуки відторгнути
торкаючись судин на скронях.
усе, що я маю - віддати,
видавати, розкидати, продати,
просто - аби не відчувати,
просто, аби забувати.






