Дзеркало

Знаєш, ти мене багато чого навчив. Обожнювати музику і водночас видаляти пісні-спогади без жодних вагань. Залишатися наодинці з тобою – собою, але ставати гордою поміж інших. Ловити закохані іскри у твоїх очах голими руками, а потім ховатися під парасолею від метеоритів ненависті. Твої далеко не найкращі якості перетворили мене у дзеркало. Тепер кожен, хто намагається зазирнути в мене, зіштовхується з твоїм відображенням. Я знайшла безпомилкову назву для кожного, і для кожного вона одна і та ж – «потенційний». Так, саме «потенційний», бо «остаточного» нема. Признайся, я ж так само була у тебе «потенційною». Просто мені, на відміну від інших, вдалось не лише заглянути у твоє дзеркало, а й розбити старе скло і замінити його на таке, яке хотілося мені самій. І я з «потенційної» перетворилась в ту, кого ти почав відображати. Тому не радій, що тобі вдалося мене перехитрити. Все одно той факт, що я перша зуміла тебе приборкати, залишається незмінним у нашій пам’яті. Просто ти злякався, що перетворюєшся у підкаблучника, і пішов, залишивши мені на згадку свої далеко не найкращі якості.