Хто ми?

Хто ми? Невже просто друзі? Коли в очах любові вогонь, Коли зупинитись не в змозі, Відчуваючи потяг й тепло! Коли дивлячись в очі я млію, І весь тану глибоко в душі! Що зустрілись ми – не жалію Я іншим життя побачив тоді! І я не друг тобі і не ворог Я хтось інший,та точно не він! І чому ти завжди не віриш? У все те що говорю тобі! За що люблю? Цього я не знаю! Та скажу тільки одне, Твоя посмішка щось неймовірне А твій погляд вабить мене! І хоч знав я що все це намарне, Та все ж полюбив тебе! (c) Андрій Петльований