про останніх динозаврів, які ще не вимерли

у цьому світі я є частиною тих динозаврів, які вже й самі усвідомлюють власне неіснування, які розуміють - найлегше давати поради, коли сонце не сліпить очі і вітер у вухах не свище і всесвіт не прогинається під твоїм тілом - вбирає у себе всі рухи твої і звуки, забувши фізичну наругу і твій осточортілий тупіт, коли ти в нестямі побіг за новою ціллю, вкриваючи тіло землі нестерпною цвіллю, щоб потім ту ціль забути. коли серце б'ється у грудях дедалі гучніше, живеш, щоб зростати і стати наскільки можливо вищим, не сподіваючись, що комусь це потрібно, крім тебе. інші - сліпі, навіть якщо для них прихилити небо, вони не помітять ні сонця, ні хмар, ні тиші - у них, як і завше, лиш вітер у скронях свище і просто повторює звичні слова до болю - "змінись і стань вищим, інакше не станеш собою". 28.07.2014р. [03:12]