ЇЇ ГОЛОС...

Її голос мене розчиняв у собі рівномірно, А в мені вибухав і горів, наче прагнув спалити. Тіла кожна клітина була так по-справжньому вірна Її голосу кожному звуку – по вінця налита… І торкались відлуння-вібрації зон ерогенних. Розтікалися венами-ріками хвилі жагучі. Ніжні лоскіт і трепет, водночас, тих ноток пісенних – У мені викликали бажання уже неминучі. Весь мій внутрішній світ вібрував унісонно мелізмам; Камертонив, тонув і зринав у захмарне шаленство. Відчував її всю, знемагав та благав її слізно – Ще і ще заспівати на біс досягнути блаженства.