Poem

Покривайтеся пилом, спогади, Я не буду до вас торкатися, Розчиніться, заморені холодом, Смерть - це тихо, не варто лякатися. Не дратуйте мене, мої снóвиди, По кімнаті не треба метатися. Вийдіть з дому, затягнені зашморгом, І, будь ласка, не варто прощатися. Не сидіть коло мене на простині, Я не буду щоночі лякатися. Я живу, ви вмирайте непрощені. Смерть для думки - для мене це радісно. Спустошіть мою голову нáчисто. Іще слово і я вас зрікаюся. Розійдемось і житимем нарізно. Час мине, я за вас не спитаюся. Покривайтеся порохом, спогади, Вилітайте із вікон із протягом, Заразіться, отравлені холодом, І тоді буду я зловтішатися...