Works

Exposition

Works with “філософія”

І зорі тихо шепотіли / Освічуючи шлях творця / І в вись здіймався дух безтілий / Який боровся до кінця / І боротьба його невпинна / Лишилась в памʼяті вітрів / Хіба ж померти безн…
*** *** ***
Amu4ka 0
Минуле, котре я залишу за дверима квартири / І зайшовши у ванну змию біль цього дня / Ну чому так – питав не раз сам себе я у вісні / І відповідь приходила завжди та сама / Історі…
Спіши мріяти
Ruslan_B 1 1
Я залишу вам сьогодні про себе,одну звістку / І майте це собі на своєму примітку. / Була в мене дорога і чорна і біла / І я замріялась в думках та вибрати невспіла. / Що вибрала н…
Дорога
Lydia 1 3
Давай, з тобою до темноти? / До тісноти, до липневої ночі... / Давай, до білого плаття й фати / Давай? Ну чому ж ти відводиш очі? / Давай, до Місяця вдвох, і назад? / Давай, до Ма…
***
Amu4ka 1
А у нас малинова погода, / бо така прекрасна ця врода / я не знала цієї ейфорії / що забуває навіть про свої мрії. / Ти відчуваєш її…кожен звук,кожний запах / І ось цей такий довг…
Наркоманія
Lydia 0
Ти пам'ятаєш небо, як воно тріскається і осипається, / Дощем, блискавками і навіть палючим градом, / На жінку, яка спираючись на стару свою палицю, / Дивиться в даль за спокоєм, і…
Poem
Verlen 1
Смерть людини. / Ви монстри усі, але мов паперові, / Вас, наче, хтось із туману наплів, / Боже мій, може нарешті вже годі, / так знущатись з вітрів? / Ви люди усі, але наче з тума…
Poem
Verlen 1
#art #вірш #поезія / Гладіатор. / І якщо в тобі прокидаються якісь свої демони, / що тебе вмовляють справами займатися темними, / Ти повинен меч свій взяти честю загострений, / І…
Poem
Verlen 1
Риба-бог над тобою, золотаво-червона, / Та вона не врятує тебе від пітьми - / Їй все рівно, що в серці твоїм в'ються горгони, / Й їх зміїний токсин отруїв твої сни, / Обволік твою…
Земля
Nega 0
Люди не літають. Не літають, як птахи з перебитими крилами. / Люди пристосовуються. Пристосовуються, як хамелеони, змінючи колір шкіри залежно від обставин. / Люди в’януть. В’янут…
***
Antologic 0
Розбиті скелети доріг й тротуарів, / Мости, що давно вже ведуть в нікуди, / Будинків порожніх зіниці запалі, / Покусані долею лікті. А ти / Між тьмою і сонцем уперто блукала, / Мі…
Війна
Nega 2 2
Стремиться к запредельному, / Учитывая множество вариаций. / Хранить неподдельное / На случай непредвиденных ситуаций. / Пересечь параллельные / Вопреки математическим законам. /…
Контекстное
ManVector 0
Спинися на задвірках памяті, / Про день той, коли листя падали. / Про дим сигарет в холодному просторі, / Або згадуй про щось своє просто. / І нехай замовчать усі істини, / Ті, що…
Poem
Verlen 2 1
Место встречи - реальность. / Время? Ранняя вечность. / Эта принципиальность / Губит всю человечность. / Исказились сигналы. / Восприятия сложность / Не находит каналы - / Слишком…
Реакции
ManVector 1 1
я з десяток разів проміняла тебе на інших, / ти із сотню разів зробив те ж саме зі мною. / нам обрізали крила, бо ж, по правді, ми такі грішні, / таким не дано біле пір'я нести за…
крила
Amster_Dama 2 1
океан глибочіє, темніють його тихі води, / вітри над ним свищуть у небі безмежно вільному. / будую мости, а вони їх безжально розводять. / впуститися вплав чи накритися хвилями пі…
океан
Amster_Dama 1 1
Коли слова утворюють пейзаж, / А речення наповнюють сторінку. / Життя дарує все нові відтінки, / Хоч за плечима чималий багаж. / Все важче бігти світом без зупинки / І віднайти не…
***
Antologic 3 1
Не існує сонця без проміння. / Не буває зливи без води. / Не росте пшениця без насіння. / Не добути злота без руди. / Не існує плоду без коріння. / Не буває грому без грози. / Не…
***
Antologic 3 1
Безмежний світ очима немовляти- / Космічне небо, наче золоте. / Як хочеться радіти і стрибати, / Щомиті відкривати щось нове. / Шалений світ-незримі каруселі, / Кипить робота в Ма…
***
Antologic 3 1
Бита свідомість більше не стане колишньою, / Тиха реальність зміниться дикою пусткою. / Все, що стається у світі-з волі Всевишнього, / Люди ж зав'язуюь очі темною хусткою. / Люди…
***
Antologic 1 1
гори мовчать і покурюють хмарами / просять у неба іскри і безмежності / струшують попіл на землю туманами / хочуть від нас трохи тиші й відвертості / тягнуть під сонцем хребти сво…
Poem
Yarka 2 1
Покривайтеся пилом, спогади, / Я не буду до вас торкатися, / Розчиніться, заморені холодом, / Смерть - це тихо, не варто лякатися. / Не дратуйте мене, мої снóвиди, / По кімнаті не…
Poem
Yarka 2 1
Стіни страшніші, ніж холод, / В холоді можна зігрітись. / В стінах залишиться спогад, / В мурі нема де подітись. / Холод – це просто повітря, / Можна сказати – нічого. / В стінах…
Poem
Yarka 1 1
Я знаю трохи більше, ніж нічого. / Я просто прикидаюсь на майбутнє. / Це щоб на простирадлі, без нікого / Згадати й знов забути незабутнє. / Я відсторонюсь майже не думками, / Бо…
Poem
Yarka 2 2