Фортеця

На підступах до фортеці Спинилось велике військо. У них металеві лати, Але солом’яний дух. І хто з нас тепер в безпеці? Чого нам тепер чекати? Коли небезпека близько, То час заповільнює рух. Чи вистоять наші мури Під тиском ворожих штурмів? У нас є багато волі, Але небагато рук. З півночі сунеться буря, Ламає деревам долі. Хоч спершу й не чутно шуму, Та потім приходить звук. На підступах до фортеці Загине велике військо. Не дурно вона стояла Тут сотню десятків літ! Та хто з нас живе в безпеці, Як ця велика навала Базується зовсім близько Й планує новий похід?