Не хочеться ні твоїх поцілунків , ні ніжних дотиків

Не хочеться ні твоїх поцілунків , ні ніжних дотиків , усе стало до гнітючої болі чужим , це вже не стосунки ,а суцільні прочерки від того , що було залишився попіл та дим ... Від того ,що було залишились спрага та голод до ніжності ,вірності й звичайних душевних глибин , до щирих посмішок на день разів сорок , а зараз усе ж гірчить мов полин... Я вже не лікуюсь у твоїх чудо-обіймах вони обпікають і ріжуть неначе ножі , давай, я стану від тебе знову вільна , давай, ми знову станем чужі...