Skip to content

WritingPoemIn the exposition

Жменя щастя

За щастя їм не зводити оселі І не добитись статусу в житті Не щастя й вдітись як моделі, Любов знайти в п'янкій красі. Своє життя загнати до пустелі, Та погубити в тому міражі! Ні!Не для них світські ці двері Та не для них цей рай за папірці За щастя їм,вокзал у ролі сцени А славу там не міряють в ціні. Старенький одяг, щоки обуглені Блищить чарівний спутник у руці В очах іскра, душа літає в небі І так спливають ці щасливі дні. Як гонорар,копійок зо три жмені На масло,хліб а решта на струнні. Це все чого вони у вас для себе Взамін попросять за свої пісні. А в подарунок,вас по самі вени Наскрізь проймуть мелодії дзвінкі. "- Оце митець,оце так геній!" - Та ні! Мабуть це здалося мені! І ти пройдеш, схова в кишені Монети дві, не вміщені у гаманці. Scott Dunbar dedicated! (с) Андрій Петльований

Comments