Poem

Ми будуєм повітряні замки, Й дуже боляче падаєм з веж... Нещасливо чекаєм світанки І біжим від душевних пожеж. Ми щасливо чекаємо ночі, Щоб змінитись хоча б лиш у сні... Ми ховаєм заплакані очі Й всім даруєм усмішки сумні... Меланхолія нас пожирає І вбиває щасливі думки. Час зі швидкістю світла минає Залишаючи лиш помилки...