***

вигадуєш віршотравні віршочервні віриш травам більше аніж собі зустрічаєш зіхлялі ранки після ночі приводиш дні відхиляєш цупку фіранку відкриваєш своє вікно і вигадуєш віршотрави в льосі спіє сухе вино і підморгує кволе сонце заливає прозорі дні ніби вина терпкі у склянку ти рахуєш свої віршодні потім травні і червні пусті вже не віршо- вже досить ні ти вигадуєш віршосерпень поки зріє терпке вино поки сонце моргає зранку ти вигадуєш лиш одно віршочервні віршотравні віриш травам але не собі наливаєш вино у склянку і вигадуєш віршодні 11.04.2013 р.