Тиха неувага

Тиха неувага так мені простима; Ну куди кохання знову привело? Фея-чарівниця з юними очима Сіє в моє серце зорі і тепло. Ні, вона принцеса! Молода княгиня І на крилах юні щастячко несе… А краса в зіницях, наче небо синя, Може й не безмежна, та для мене – все. І нехай у душу ще немає ходу – Все-одно там світло, а не дика тьма. Так, вона байдужа, – холодніша льоду! – А утім, для мене гарячіш нема… 22.07.2011 р.