Живу

Навіщо раните мене? Чому калічите ви душу? Цей біль ніколи не мине, Цей цикл навіки не порушний. Хотілося забути про усе, Хотів краплиночки спокою, Та приводною тінню біль іде, В душі він завжди, скрізь, зі мною. Терпіти можна весь цей біль, Сцілить не можна рани в серці, Іде за мною кат надій, І волі кат в душі крадеться. Та не зламати їм мене, Бо я живу, а не існую, Життя завжди кудись іде, Але чи можна жить без болю?..