Skip to content

WritingPoem

***

Чорна ніч, ніби впала додолу… Потемніло за мить навкруги Всі ураз поспішили додому Залишились надворі лиш ми… Сильний вітер ганяв перехожих Дощ періщив мов рік не було Ми з тобою ну зовсім несхожі Але щось нас докупи звело. Я любила книжки і театри Ти ж у захваті був від пригод В почуття ніби в море пірнати Ми ховались від кучі незгод. Ми кружляли не знаючи втоми Ми любили мов вперше в житті Та були у житті перепони Ну а ми піддались, молоді… І зустрілися знову з тобою Хоч пройшли ті далекі роки Я відчула себе молодою Не впускай більш моєї руки! Чорна ніч ніби впала додолу… Дощ періщив мов рік не було Ми тримались за руки невтомно Нас з тобою кохання звело.

Comments