Saltar al contenido

LiteraturaPoema

Poema

Молись Маріє Магдалино, За все своє, що є молись, За того, що його любила, Він на хресті помре колись. Немає більшого у жінки, Ніж віра сильна у своє, Коли болить, то сльози тільки Її відкриють так, як є. Молися жінко, твоє слово, Сьогодні матиме вагу, Тебе обізвуть помилково, А потім вбють любов твою, Ти жінко знай, на тих соборах*, Будуть одні чоловіки, І твою роль в пролитій крові, Судитимуть лише вони. Ти ж їм пробач у них на серці Важкий тягар грошей й тіар, Вони не свідки тої смерті, Того, що між розбійників вмирав. А ти все знала, була поряд, Ти чула всі його слова, Така у нього була доля, А ти, що мала те й дала. Молись Маріє Магдалино, Так, як умієш ти молись За те що мала і любила, Тебе очорнять ще колись. 19.06.2014 © Ігор Кордис *Собор - Збори, з'їзд представників духовенства християнської церкви. Через два місяці редактор журналу «Безвірний» .. читав-перечитував постанови церковного собору (Василь Еллан, II, 1958, 35); У березні 1946 на Львівському соборі віруючі уніати порвали з папським Римом і возз'єдналися з православною церквою (Літературна Україна, 12.VII 1968, 3). http://sum.in.ua/s/sobor

Comentarios