Брамбуровий салат

"Брамбуровий салат",- так тато казав. Я не хочу бути салатом. Ти кохання втрачав, може, знав, чи не знав, та для мене салату занадто. Ще салат, як салат, якщо він просто з грядки, не приправлений, як брамбуровий. То й кохання, як листя, чисте й в порядку, а не дивне, сумне й гонорове. Чи зумієш знайти ще кохання таке, щоб коханням його називати? Щоб у чистому небі від щастя пливти, щоб приправами не приправляти? "Брамбуровий салат", - так тато казав... Я не хочу бути салатом... Ти кохання втрачав! Ти не знав! Та для мене приправ забагато!