Душа-не попел

Кому можна вірити, кому можна відкривати душу? Навіщо дозволяти туди зазирнути? Це твоє внутрішнє, це те чим живе твоє серце, це твої відтінки, твоя любов, твоє добре і зле, твоя гармонія и і дисбаланс, твій спокій і емоційність, твої радощі і сльози, це оболонка тонкого душевного простору. Коли її відкривають, потім топчуть ногами, залишивши тільки сліди, як можна далі і далі відкриватись, як нічого й не було.... можливо це театральне шоу, шоу на детекторі правди, взагалі якісь експерименти. Душа - це дзеракальне відображення людини, те, чим вона живе, це її духовний рівень, іі сила любити і ділитися любов'ю, адже не пізнавши цей світ ми не будемо зростати, не зможемо крокувати в своєму розвитку, не пізнаємо сили любові і добра. Тільки сформувавшись духовно і розібравшись чого ми хочемо можна "постукатись" до душі, яка нам близька. А тоді бережно взявши її за руку, пройти цей шлях у розумінні, терпінні, підтримці, любові і гармонії. Тільки тоді!....