Коли музика осені звучить…

Коли музика осені звучить у душі, Кольорами барвистими грає, Кожен з нас порина у вірші, Коли смуток на серце ступає. Коли сонце осіннє іде за межу, Каверзують підступні вітри, Колаж багряний на скельці вітражу, Кадриль завели зимові арбітри. Коли листя осіннє іде у танок, Казковий вальс барвами кружляє, Кам’янистим стає наш садок, Калиновий гайок замирає. Коли плаче осіннім холодним дощем, Краєвид берегів мого рідного краю, Крила птаха прощальним ключем Крадькома відлітають з осіннього раю. Коли останній місяць-листопад, Краватку осені із платини вдягає, Купує їй намисто й шати невпопад Кафтан строкатий він на землю простеляє. Коли осені залишилася мить, Капелюх із срібла вже зима вдягає, Коло серця так ніжно щемить: «Коловорот життя ніколи не стихає». Каганець осені на стежці догорів, Колаж зімлілих барв аж душу крає, Красномовний афоризм дозрів: «Казка осені життю навчає».