Я немов_л_Я комуніст!

Я немовля і їжджу в громадських колясках. Я немовля комуніст. Ми по колу пускаємо соску І відстрілюєм тих хто гидує З двох років мій корєш працює п’ятирічку виконав в вісім. Він не знає що є відпустка в ньога мама померла в колгоспі на ранок наступного дня, їй туго розтискали пальці вона задубіла просто за робочим столом – під тягарем холодного тіла завжди провисають дойки. Так було і нині. В мене тато буду_ Дніпрогес Другий тато стаханить у шахтах його завжди манили нори, Ну там печери всілякі і діри, отвори що не говорять (Довідка: отвори що не говорять – спелеовирви на поверхні тіла, позбавлені голосових зв’язок, а відтак навічно можливості співати, кривлятися та їсти, що і є основними ф­ціями того іншого отвору.) Поки ви тут гра_ у мистецтво в селах кури ходять голодні закінчилось м’ясо на трупах куробалізм ячить вже сьогодні. У дитинстві була дразнилка: ’Відпочинь, відпочинь – сраку в голову задвинь!’ ну а потім джихат, магістраль, коренізація, НЕП, шпиталь далі світло яскраве, мутні голоси, крові плями....­Скальпель сюди! Твоє тіло сиділо в театрі, я там ліфчик намацав в партері під кріслом Я не знаю, урок, амнезія, провали білі і сірі, я в палаті, а поруч – месія сидить і сьорбає душі чаєм.