Wiersz

Так хочеться зібрати речі, переїхати жити в ліс або на берег моря, байдуже тільки щоб ти був поряд, чому люди завжди вказують що робити, запихають в вакуум, не дають жити,. Насправді мене шалено тягне до тебе магнітом, Хочеться вирватись, вдихати свіже людьми не займане повітря, або твій запах тіла і табаку, який від дотиків мімікрує врізається в мою шкіру, в такі моменти я справді щаслива. Твій подих на моїй шиї, насправді я ніколи тебе не зрозумію, до кінця, до дна глибини безмежної, ми занадто різні, кардинальні, паралельні.Пересіклись. Купити два квитки на літак, поїхати в Австралію, завести не руде кошеня, а кенгуру, дивитись що ночі як зорі яскраво сяють. Побороти страх темноти, павуків та акул. Набратись сміливості, піднятись на самі високі гори, давати підтримку коли хтось з нас хворий. Цілувати поглядом втомлені плечі, заховатись від всіх, щоб нас не знайшов диспечер. Хочеш?! для цього нам просто потрібно зібрати речі. Зробити перший крок, а куди далі вирішим на вокзалі, я чекатиму тебе там завтра, ввечері.