Przejdź do treści

LiteraturaWiersz

СвятоСлаву Вакарчуку присвячується:

Ритмічно рухається рисью рідний рівчачок Розійшлися раптом - розбитая розлука Розірвались руки, як родимий рушничок Розлютувалася у рощі розорена ропуха. І тут приспів: Розбиваюсь, як раритетне радіо Розливаюсь, як розлитий росол Рухаю руками, і розїжаю на авто Щоб зупинити радо цей розкол І тут другий куплет: Річка рухається рівно, рівнесенько Розпустилася квітка Розмарія І я розроджуся рано, ранесенько Розтопчу лихо і най вітер це розвіє. І тута третій фінальний куплет: Розчаровуюсь різною різносторонністю. Розриваю рукою рівні рукава Розстріляю розсипаною розбіжністю Де стелиться... розорена рівнинними розмірами трава... :(
1

Komentarze