Przejdź do treści

LiteraturaWiersz

Дерева гудуть по-бджолиному

Дерева гудуть по-бджолиному
Дерева гудуть по-бджолиному, За вітром зсипається цвіт. Коли я ще була дитиною, Могла розуміти їх. Вони гомоніли стишено Про сотні старих речей, Що зникли і що залишились, Чекали померлих людей. Дерева гудуть по-бджолиному, Так пахне квітковий мед. «Життя пролітає хвилиною. Цвітіння – у цьому секрет.»
17.04.2016 Львівщина, м. Броди

Komentarze