Wiersz

З’явилися луги зелені, Вишневий цвіт, бджолиний гомін. Лишилися в зимі, вітри шалені, Морозів тріск, і теплий комин. Прийшла весна, уже нарешті! Нарешті світ міняє облік, І теплі дні ласкаві, перші, Грайливі, наче сірий кролик. Пташки, із мандрів повернувшись, Життя своє нове ладнають. До гнізд батьківських пригорнувшись, Вони пісень, мов хор, співають. Струмки й річки, журчать мов пісня. Вони прорвалися на волю. Їх синій простір, це колиска, Води, яка належить морю. Разом з весною, стало тепло. Прийшло полегшення - надія. І не прийшло ще, літнє пекло, Яке гасити має злива! Ще є надія на майбутнє, Сади рясні, і позитив. А не калюжі каламутні, Які осінній дощ налив.