Przejdź do treści

LiteraturaWiersz

Світла мить

Сонце вже починає сідати, Вітер спокійно колише траву. Але я намагаюся не підглядати В світло-голубі очі твої наяву. Так легко і спокійно поруч бути, Слухати історії кумедні твої. Зовсім не хочу я цієї миті забути, Такої світлої, повністю невинної. На жаль, все хороше минає, Та не потрібно сльози лить, Бо ці моменти і він споминає, Хоч в нього серце не так болить.

Komentarze