Лоскотати слонів віником

Я напившись не можу пити. В чому справа? Де тут підвох? Підступ очевидний. Саботажники заливають не в ту діру не так як треба і мудрості нема, катма благенько позіхнувши посивіла старенька мамина рука. Друкуй коли вода у моїх долонях друкуй коли п’єш її поспіхом це так стильно, тому що так рідко. В тебе здається цицьми, а в мене куріпка. Вона каже напише спочатку ’борідка’, а вже потім композиціно розкриєш в сюжеті куріпку. А я кажу пішла на! Беру віника і йду лоскотати слонів попід одним із численних хоботів нечисленних слонів. Їх би було більше, але вінник то в мене один, та ще й зметений огризок, а не молодиця в розквіті сил.