Przejdź do treści

LiteraturaWierszW ekspozycji

Несподіванка

так часто несподіванка дивує це як у березні нежданий сніг коли душа весну вже чує але на мокрий ти стаєш поріг І серце не радіє вже й не плаче отямишся десь посеред доріг якусь одну із них тобі обрати а може й ту,яку ти не беріг. так часто несподіванка дивує їй не важливо скільки тобі літ когось штовхне,а когось і вгамує вона так любить змінювати світ. то шлях новий в житті тобі спрямує то крок з якого ти почнеш свій зліт. але на жаль тебе це не врятує в душі весна, а під ногами лід. (с) Андрій Петльований

Komentarze