Ти обніми...

- ти обніми і захисти від всього світу! почув від тебе у безодні пустоти і я обняв,так погубив у часі ліку в цій тишині зосталися лиш ми. наші серця все придававши біту з грудей кудись так рвалися вони. а ми мовчали,вдвох без передиху нам все байдужим було навкруги. один до одного тягнуло без магніту та вистачало й доторку руки щоби відчути всю теплом зігріту ніжність і ласку,що серця несли. так в темноті сірішій від графіту себе в собі назавжди віднайшли та ранок знищив,все,без сліду ми бути разом далі не змогли.